самооборона
САМООБОРО́НА, и, ж.
Оборона самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; оборона самого себе власними силами; самозахист.
Сій [цій] статті не годилось придавати характер [надавати характеру] самооборони (Леся Українка);
Існують різні системи самооборони проти озброєного противника. В нашій країні це бойове самбо (з наук.-попул. літ.);
// Оборона країни силами й засобами самого населення поряд з обороною силами держави.
Велику допомогу подавали партизанам створені з місцевого населення групи самооборони (А. Шиян);
// Загін з місцевого населення для оборони свого населеного пункту від нападу ворога.
До вечора самооборона, зрідка перестрілюючись, тримала на віддалі військо (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самооборона — самооборо́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самооборона — -и, ж. Оборона самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; оборона самого себе власними силами; самозахист. || Оборона країни силами й засобами самого населення поряд з обороною силами держави. || Загін із місцевого населення для оборони свого населеного пункту від нападу ворога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самооборона — САМООБОРО́НА, САМОЗА́ХИСТ, САМООХОРО́НА. Ось у Галичині, кажуть, активістів озброїли, самооборону організували (І. Муратов); Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж, наче для самозахисту (Л. Словник синонімів української мови
- самооборона — Самооборо́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- самооборона — САМООБОРО́НА, и, ж. Оборона самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; оборона самого себе власними силами; самозахист. Сій статті не годилось придавати характер [надавати характеру] самооборони (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах