1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самооборона

самооборо́на

-и, ж.

Оборона самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; оборона самого себе власними силами; самозахист.

|| Оборона країни силами й засобами самого населення поряд з обороною силами держави.

|| Загін із місцевого населення для оборони свого населеного пункту від нападу ворога.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самооборона — самооборо́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самооборона — САМООБОРО́НА, и, ж. Оборона самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; оборона самого себе власними силами; самозахист. Словник української мови у 20 томах
  3. самооборона — САМООБОРО́НА, САМОЗА́ХИСТ, САМООХОРО́НА. Ось у Галичині, кажуть, активістів озброїли, самооборону організували (І. Муратов); Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж, наче для самозахисту (Л. Словник синонімів української мови
  4. самооборона — Самооборо́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. самооборона — САМООБОРО́НА, и, ж. Оборона самого себе від небезпеки, нападу, ворожих дій і т. ін.; оборона самого себе власними силами; самозахист. Сій статті не годилось придавати характер [надавати характеру] самооборони (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах