самоомана

САМООМА́НА, и, ж.

Те саме, що самообма́н.

Матір із немовлям вони зранку відправили геть на околицю міста – там, мовляв, безпечніше... Але то все самоомана, то – щоб не разом умирати, бо на околиці міста було таке саме пекло, як і тут. То був лише відрух відчаю, гра в щастя (І. Багряний);

Розповіла йому тих вигаданих, стереотипних історій, якими всі вони тішать своїх гостей і себе, які з мрій поволі обертаються в півдійсні спогади, в несвідому самооману, що за них чіпляється їхня душа в своїх машинальних поривах до щастя (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. самоомана — самоома́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самоомана — -и, ж. Те саме, що самообман.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самоомана — САМООМА́НА, и, ж. Те саме, що самообма́н. Дуже важливо, щоб під час роботи районних партійних конференцій було забезпечене ділове обговорення питань, щоб делегати критично оцінювали результати проведеної роботи, рішуче боролися з самооманою, хвастощами і зарозумілістю (Рад. Укр., 28. XI 1956, 1).  Словник української мови в 11 томах