самосвідомий
САМОСВІДО́МИЙ, а, е.
Який розуміє свою суть, свої особливості, свою роль у житті, в суспільстві.
Коли б це тодішнє прожите можна тепер знов прожити, яке ж сильне і самосвідоме було би воно... (О. Кобилянська);
Шлях до самосвідомої та гідної національної спільноти веде через культуру, а національну культуру можна зміцнити й розвинути, поєднавши талант та добру волю окремих творців із цілеспрямованими заходами держави (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)