самосвідомість
САМОСВІДО́МІСТЬ, мості, ж.
Ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей, своєї ролі у житті, в суспільстві.
Ся бабуся, згорблена з праці, нещасна, одним словом рідним зробила з мене чоловіка тверезого ума, відкрила таємницю ваги людської самосвідомості! (Ганна Барвінок);
– Дитячі літа – це часи несвідомої натури нерозумної, без самосвідомості, без розуміння моральності та й усього взагалі (І. Нечуй-Левицький);
Своїми творами, пройнятими глибокою ненавистю до гнобителів, він [Т. Шевченко] відіграв величезну роль у розвитку національної і соціальної самосвідомості українського народу (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)