Словник української мови у 20 томах

самотвердіючий

САМОТВЕРДІ́ЮЧИЙ, а, е, спец.

Який тужавіє сам, без спеціальних зовнішніх впливів: температурних, хімічних і т. ін.

Самотвердіючі суміші;

Самотвердіючі пластмаси.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. самотвердіючий — САМОТВЕРДІ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Який тужавіє сам, без спеціальних зовнішніх впливів: температурних, хімічних і т. ін...  Словник української мови в 11 томах