самохарактеристика
САМОХАРАКТЕРИ́СТИКА, и, ж.
Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності.
На одному з ювілеїв М. Кропивницький, підсумовуючи свою літературну і театральну діяльність, говорив: “Служив я вірою і правдою – хоч, може, іноді й помилявся і спотикався”. Це була правдива самохарактеристика (з навч. літ.);
П. Панч давно відомий як визначний майстер психологічної деталі – його герої індивідуалізуються переважно засобами мовної самохарактеристики (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)