самохарактеристика

САМОХАРАКТЕРИ́СТИКА, и, ж. Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності.

На одному з ювілеїв М. Кропивницький, підсумовуючи свою літературну і театральну діяльність, говорив: «Служив я вірою і правдою — хоч, може, іноді й помилявся і спотикався». Це була правдива самохарактеристика (Іст. укр. літ., І, 1954, 440);

П. Панч давно відомий як визначний майстер психологічної деталі — його герої індивідуалізуються переважно засобами мовної самохарактеристики (Вітч., 3, 1966, 176).

Значення в інших словниках

1. самохарактеристика — самохарактери́стика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. самохарактеристика — -и, ж. Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самохарактеристика — САМОХАРАКТЕРИ́СТИКА, и, ж. Характеристика самого себе, своїх дій, своєї діяльності. На одному з ювілеїв М. Кропивницький, підсумовуючи свою літературну і театральну діяльність, говорив: “Служив я вірою і правдою – хоч, може...  Словник української мови у 20 томах