санітарка
САНІТА́РКА¹, и, ж.
Жін. до саніта́р.
[Валя:] Кажуть, усіх нас пошлють санітарками в міську лікарню для практики (Л. Дмитерко);
Загорілась солома, під якою були складені поранені. Санітарки, що були при них, кинулись відтягувати поранених в городи (О. Гончар).
САНІТА́РКА², и, ж., розм.
В армії – транспортний засіб (автомашина, віз) для перевезення хворих і поранених, для лікування їх у дорозі.
Прибула санітарка з медикаментами. Тепер було легше, і Ольга відчула більшу певність у своїх діях (П. Дорошко);
Хоч канонада стихла.., під ногами своїми відчуваю, як зіщулюється у мовчазних корчах земля, як схлипує вона у вибоях під колісьми кволих санітарок (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)