санітарка

САНІТА́РКА¹, и, ж.

Жін. до саніта́р.

[Валя:] Кажуть, усіх нас пошлють санітарками в міську лікарню для практики (Л. Дмитерко);

Загорілась солома, під якою були складені поранені. Санітарки, що були при них, кинулись відтягувати поранених в городи (О. Гончар).

САНІТА́РКА², и, ж., розм.

В армії – транспортний засіб (автомашина, віз) для перевезення хворих і поранених, для лікування їх у дорозі.

Прибула санітарка з медикаментами. Тепер було легше, і Ольга відчула більшу певність у своїх діях (П. Дорошко);

Хоч канонада стихла.., під ногами своїми відчуваю, як зіщулюється у мовчазних корчах земля, як схлипує вона у вибоях під колісьми кволих санітарок (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. санітарка — саніта́рка 1 іменник жіночого роду, істота медична працівниця саніта́рка 2 іменник жіночого роду транспорт для перевезення поранених розм. Орфографічний словник української мови
  2. санітарка — [сан'ітарка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
  3. санітарка — I -и. Жін. до санітар. II -и, ж., розм. В армії – транспортний засіб (автомашина, віз) для перевезення хворих і поранених, для лікування їх у дорозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. санітарка — САНІТА́РКА¹, и, ж. Жін. до саніта́р. [Валя:] Кажуть, усіх нас пошлють санітарками в міську лікарню для практики (Дмит., Дівоча доля, 1960, 91); Загорілась солома, під якою були складені поранені. Словник української мови в 11 томах