санітарний

САНІТА́РНИЙ, а, е.

1. Стос. до санітарії, пов'язаний із санітарією.

Для поліпшення санітарного обслуговування сільського населення скрізь організовано обласні і районні санітарно-епідеміологічні станції (з наук. літ.);

У 80-ті роки XIX ст. .. передова частина медичної інтелігенції поряд з іншими питаннями висуває думку про перехід до організованих форм санітарно-освітньої пропаганди, до створення спеціальних організацій санітарної освіти (з наук. літ.);

Якщо паска прикрашена помадками та глазур'ю, то продаватись мусить у відповідному магазині, де забезпечені умови її зберігання, але не на вуличних ятках і з машин. Це заборонено санітарними нормами (з газ.);

// Здійснюваний у відповідності з вимогами санітарії.

Санітарний огляд;

Санітарна обробка хворого;

// Який виконує обов'язки, пов'язані з санітарією.

– Покличте, будьте ласкаві, санітарного лікаря (Іван Ле);

Санітарна інспекція.

2. Пов'язаний із медичним обслуговуванням, із медичною службою в армії.

Санітарний взвод стояв у лісі неподалік від мінометників (О. Гончар);

У дні пожежі світової, коли в крові конала мла, ти санітарною сестрою в Червону Армію пішла (В. Сосюра);

Ігор тільки одного боявся: а що, як його призначать у санітари? Санітарна служба необхідна. Він це знав (І. Багмут);

Неля вже кілька разів побувала на своєму санітарному пункті, біля нас з Проценком (Ю. Збанацький);

// Признач. для медичного обслуговування в армії під час воєнних дій.