санітарний
САНІТА́РНИЙ, а, е.
1. Стос. до санітарії, пов’язаний із санітарією.
Для поліпшення санітарного обслуговування сільського населення скрізь організовано обласні і районні санітарно-епідеміологічні станції (Лікар. експертиза.., 1958, 7);
У 80-ті роки XIX ст. ..передова частина медичної інтелігенції поряд з іншими питаннями висуває думку про перехід до організованих форм санітарно-освітньої пропаганди, до створення спеціальних організацій санітарної освіти (Фізіол. ж., II, 5, 1956, 128);
// Здійснюваний у відповідності з вимогами санітарії.
Санітарний огляд; Санітарна обробка хворого;
// Який виконує обов’язки, пов’язані з санітарією.
— Покличте, будьте ласкаві, санітарного лікаря (Ле, Міжгір’я, 1953, 168);
Санітарна інспекція.
Саніта́рна те́хніка:
а) загальна назва ряду розділів техніки (система водопроводів, каналізації тощо), які стосуються питань санітарного благоустрою житлових і громадсько-комунальних приміщень, підприємств, міст і т. ін.;
б) сукупність технічних засобів, які забезпечують санітарний благоустрій.
∆ Саніта́рний ву́зол:
а) див. ву́зол;
б) сукупність будов або приміщень, признач. для здійснення санітарно-гігієнічних заходів (лазня, пральня, туалет і т. ін.).
2. Пов’язаний із медичним обслуговуванням, із медичною службою в армії.
Санітарний взвод стояв у лісі неподалік від мінометників (Гончар, III, 1959, 399);
У дні пожежі світової, коли в крові конала мла, ти санітарною сестрою в Червону Армію пішла (Сос., II, 1958, 363);
Ігор тільки одного боявся: а що, як його призначать у санітари? Санітарна служба необхідна. Він це знав (Багмут, Щасл. день.., 1951, 138);
Неля вже кілька разів побувала на своєму санітарному пункті, біля нас з Проценком (Збан., Незабутнє, 1963, 29);
// Признач. для медичного обслуговування в армії під час воєнних дій.
Саніта́рна маши́на; Саніта́рний авто́бус; Саніта́рний ешело́н (по́їзд)— транспорт, який використовують для перевезення поранених і надання їм медичної допомоги.
Санітарні машини привозили поранених і обморожених бійців (Тют., Вир, 1964, 199);
Напередодні цим санітарним автобусом Кость Григорович мав виїхати на схід (Гончар, IV, 1960, 43);
На схід санітарний ішов ешелон. Спокійно собі стукотіли колеса… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 28);
Саніта́рна ста́нція див. ста́нція;
Саніта́рна су́мка — сумка з набором медикаментів і перев’язувальних засобів для надання першої допомоги хворим, пораненим.
Вона міцніше натягнула берет, повісила через плече санітарну сумку.— Товаришу комбат, я пішла (Гончар, III, 1959, 219);
Саніта́рна части́на — окрема військова одиниця медичної служби у складі військових з’єднань.
Велику приземкувату хату, де розмістилася санітарна частина полку, сповнювали гострі, дратівні пахощі карболки (Жур., Вечір.., 1958, 257);
Саніта́рний інстру́ктор — особа молодшого медичного складу в армії, що здійснює контроль за санітарним станом роти і подає першу медичну допомогу;
Саніта́рний паке́т див. паке́т.
Значення в інших словниках
- санітарний — саніта́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- санітарний — (пункт) медичний; (захід) гігієнічний; (вузол) каналізаційний. Словник синонімів Караванського
- санітарний — [сан'ітарнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- санітарний — -а, -е. 1》 Стос. до санітарії, пов'язаний із санітарією. || Здійснюваний відповідно до вимог санітарії. || Який виконує обов'язки, пов'язані з санітарією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- санітарний — Оздоровний Словник чужослів Павло Штепа
- санітарний — САНІТА́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до санітарії, пов'язаний із санітарією. Для поліпшення санітарного обслуговування сільського населення скрізь організовано обласні і районні санітарно-епідеміологічні станції (з наук. літ.); У 80-ті роки XIX ст. .. Словник української мови у 20 томах
- санітарний — Саніта́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)