санітарний

САНІТА́РНИЙ, а, е.

1. Стос. до санітарії, пов’язаний із санітарією.

Для поліпшення санітарного обслуговування сільського населення скрізь організовано обласні і районні санітарно-епідеміологічні станції (Лікар. експертиза.., 1958, 7);

У 80-ті роки XIX ст. ..передова частина медичної інтелігенції поряд з іншими питаннями висуває думку про перехід до організованих форм санітарно-освітньої пропаганди, до створення спеціальних організацій санітарної освіти (Фізіол. ж., II, 5, 1956, 128);

// Здійснюваний у відповідності з вимогами санітарії.

Санітарний огляд; Санітарна обробка хворого;

// Який виконує обов’язки, пов’язані з санітарією.

— Покличте, будьте ласкаві, санітарного лікаря (Ле, Міжгір’я, 1953, 168);

Санітарна інспекція.

Саніта́рна те́хніка:

а) загальна назва ряду розділів техніки (система водопроводів, каналізації тощо), які стосуються питань санітарного благоустрою житлових і громадсько-комунальних приміщень, підприємств, міст і т. ін.;

б) сукупність технічних засобів, які забезпечують санітарний благоустрій.

∆ Саніта́рний ву́зол:

а) див. ву́зол;

б) сукупність будов або приміщень, признач. для здійснення санітарно-гігієнічних заходів (лазня, пральня, туалет і т. ін.).

2. Пов’язаний із медичним обслуговуванням, із медичною службою в армії.

Санітарний взвод стояв у лісі неподалік від мінометників (Гончар, III, 1959, 399);

У дні пожежі світової, коли в крові конала мла, ти санітарною сестрою в Червону Армію пішла (Сос., II, 1958, 363);

Ігор тільки одного боявся: а що, як його призначать у санітари? Санітарна служба необхідна. Він це знав (Багмут, Щасл. день.., 1951, 138);

Неля вже кілька разів побувала на своєму санітарному пункті, біля нас з Проценком (Збан., Незабутнє, 1963, 29);

// Признач. для медичного обслуговування в армії під час воєнних дій.

Саніта́рна маши́на; Саніта́рний авто́бус; Саніта́рний ешело́н (по́їзд)— транспорт, який використовують для перевезення поранених і надання їм медичної допомоги.

Санітарні машини привозили поранених і обморожених бійців (Тют., Вир, 1964, 199);

Напередодні цим санітарним автобусом Кость Григорович мав виїхати на схід (Гончар, IV, 1960, 43);

На схід санітарний ішов ешелон. Спокійно собі стукотіли колеса… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 28);

Саніта́рна ста́нція див. ста́нція;

Саніта́рна су́мка — сумка з набором медикаментів і перев’язувальних засобів для надання першої допомоги хворим, пораненим.

Вона міцніше натягнула берет, повісила через плече санітарну сумку.— Товаришу комбат, я пішла (Гончар, III, 1959, 219);

Саніта́рна части́на — окрема військова одиниця медичної служби у складі військових з’єднань.

Велику приземкувату хату, де розмістилася санітарна частина полку, сповнювали гострі, дратівні пахощі карболки (Жур., Вечір.., 1958, 257);

Саніта́рний інстру́ктор — особа молодшого медичного складу в армії, що здійснює контроль за санітарним станом роти і подає першу медичну допомогу;

Саніта́рний паке́т див. паке́т.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. санітарний — саніта́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. санітарний — (пункт) медичний; (захід) гігієнічний; (вузол) каналізаційний. Словник синонімів Караванського
  3. санітарний — [сан'ітарнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. санітарний — -а, -е. 1》 Стос. до санітарії, пов'язаний із санітарією. || Здійснюваний відповідно до вимог санітарії. || Який виконує обов'язки, пов'язані з санітарією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. санітарний — Оздоровний Словник чужослів Павло Штепа
  6. санітарний — САНІТА́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до санітарії, пов'язаний із санітарією. Для поліпшення санітарного обслуговування сільського населення скрізь організовано обласні і районні санітарно-епідеміологічні станції (з наук. літ.); У 80-ті роки XIX ст. .. Словник української мови у 20 томах
  7. санітарний — Саніта́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)