санітарний

саніта́рний

-а, -е.

1》 Стос. до санітарії, пов'язаний із санітарією.

|| Здійснюваний відповідно до вимог санітарії.

|| Який виконує обов'язки, пов'язані з санітарією.

Санітарна обробка — а) миття людей з одночасною дезінфекцією (дезінсекцією) їхньої білизни, одягу, житла та транспортних засобів; б) заходи щодо видалення з поверхні тіла людини біологічних засобів ураження, радіоактивних або отруюючих речовин.

Санітарна освіта — система поширення медичних і санітарно-гігієнічних правил, підвищення санітарної культури у широких мас населення.

Санітарна очистка — система заходів щодо збирання, зберігання та знешкодження відходів.

Санітарна техніка — а) загальна назва ряду розділів техніки (система водопроводів, каналізації тощо), які стосуються питань санітарного благоустрою житлових і громадсько-комунальних приміщень, підприємств, міст і т. ін.; б) сукупність технічних засобів, які забезпечують санітарний благоустрій.

Санітарне число — відношення кількості азоту гумусу до всієї кількості органічного азоту в пробі ґрунту.

Санітарний вузол — а) див. вузол; б) сукупність будов або приміщень, признач. для здійснення санітарно-гігієнічних заходів (лазня, пральня, туалет і т. ін.).

2》 Пов'язаний із медичним обслуговуванням, із медичною службою в армії.

|| Признач. для медичного обслуговування в армії під час воєнних дій.

Санітарна машина; Санітарний поїзд — транспорт, що його використовують для перевезення поранених і надання їм медичної допомоги.

Санітарна частина — окрема військова одиниця медичної служби у складі військових з'єднань.

Санітарний інструктор — особа молодшого медичного складу в армії, що здійснює контроль за санітарним станом роти і надає першу медичну допомогу.

Санітарний лікар — фахівець, що отримав закінчену вищу медичну освіту санітарно-гігієнічного профілю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. санітарний — саніта́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. санітарний — (пункт) медичний; (захід) гігієнічний; (вузол) каналізаційний. Словник синонімів Караванського
  3. санітарний — [сан'ітарнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. санітарний — Оздоровний Словник чужослів Павло Штепа
  5. санітарний — САНІТА́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до санітарії, пов'язаний із санітарією. Для поліпшення санітарного обслуговування сільського населення скрізь організовано обласні і районні санітарно-епідеміологічні станції (з наук. літ.); У 80-ті роки XIX ст. .. Словник української мови у 20 томах
  6. санітарний — Саніта́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. санітарний — САНІТА́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до санітарії, пов’язаний із санітарією. Для поліпшення санітарного обслуговування сільського населення скрізь організовано обласні і районні санітарно-епідеміологічні станції (Лікар. експертиза.., 1958, 7); У 80-ті роки XIX ст. Словник української мови в 11 томах