сапальник

САПА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто, користуючись сапою, підпушує ґрунт і виполює бур'яни.

Весна означала тут .. роботу на грядках, від якої ввечері не можна було випростати спину, виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників (Ірина Вільде);

Набрикається [Семенко] на толоці та й їсть за доброго сапальника або молотника (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. сапальник — сапа́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сапальник — -а, ч. Той, хто, користуючись сапою, підпушує ґрунт і виполює бур'яни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сапальник — Сапа́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сапальник — САПА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто, користуючись сапою, підпушує грунт і виполює бур’яни. Весна означала тут.. роботу на грядках, від якої ввечері не можна було випростати спину, виснажливе порання в кухні біля обідів для сапальників (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах
5. сапальник — Сапальник, -ка м. Полольщикъ.  Словник української мови Грінченка