сарайчик
САРА́ЙЧИК, а, ч.
Зменш. до сара́й.
Сірко-старший поділив свій дров'яний сарайчик на дві половини (І. Сенченко);
Нужденні хатки, обліплені під один дах сарайчиками і хлівцями, нагадували обвішаних торбами старців (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)