свинота

СВИНО́ТА, и, ж.

1. збірн., розм. Свині.

А хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали, дак він кілочками пообгороджував, щоб свинота не повибивала (Ганна Барвінок);

– Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (М. Стельмах).

2. перен., лайл. Неохайна людина.

[Кіндрат Антонович:] Хоч би ноги обтер, свинота бісова, так в болоті і преться в горницю (М. Кропивницький);

// Непорядна, нечемна, невдячна людина.

– Ах, ти ж свинота! Ти прийшов, а я ще мушу Відчинять тобі ворота? (В. Самійленко);

// збірн., заст. Зневажлива назва представників нижчих верств населення (селян, міської бідноти і т. ін.), яку вживали представники привілейованих класів.

[Стась (до економа):] Поглядай там на сторожу, щоб не спала. А то цяя свинота де тільки сяде, там і захропе (С. Васильченко);

Пан барон був прикро вражений, бо всі ці козацькі дикуни .. свинота якась, не скочили й не віддали йому чолом (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. свинота — свино́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. свинота — -и, ж. 1》 збірн., розм. Свині. 2》 перен., лайл. Неохайна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. свинота — свинота → свинтус 1  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. свинота — НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина — у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей — брудний).  Словник синонімів української мови
5. свинота — СВИНО́ТА, и, ж. 1. збірн., розм. Свині. А хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали, дак він кілочками пообгороджував, щоб свинота не повибивала (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
6. свинота — Свинота, -ти ж. Собир. свиньи. Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло. Ном. № 12407.  Словник української мови Грінченка