Значення в інших словниках
-
свинота —
свино́та іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
свинота —
-и, ж. 1》 збірн., розм. Свині. 2》 перен., лайл. Неохайна людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
свинота —
СВИНО́ТА, и, ж. 1. збірн., розм. Свині. А хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали, дак він кілочками пообгороджував, щоб свинота не повибивала (Ганна Барвінок); – Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я...
Словник української мови у 20 томах
-
свинота —
НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина — у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей — брудний).
Словник синонімів української мови
-
свинота —
СВИНО́ТА, и, ж. 1. збірн., розм. Свині. А хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали, дак він кілочками пообгороджував, щоб свинота не повибивала (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
-
свинота —
Свинота, -ти ж. Собир. свиньи. Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло. Ном. № 12407.
Словник української мови Грінченка