свисточок

СВИСТО́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до свисто́к.

Іздаля, з лісопилки Чути мирний свисточок, Рання пташка веселий Подає голосочок (І. Муратов);

У XIX – на початку XX ст. широко вироблялися дитячі глиняні іграшки – здебільшого свисточки у вигляді звірків, птахів та фігурок людей (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. свисточок — Клаптик паперу [XII]  Словник з творів Івана Франка
2. свисточок — свисто́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. свисточок — див. свисток  Словник синонімів Вусика
4. свисточок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до свисток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. свисточок — СВИСТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до свисто́к. Іздаля, з лісопилки Чути мирний свисточок, Рання пташка веселий Подає голосочок (Мур., Лірика, 1954, 58); У XIX — на початку XX ст.  Словник української мови в 11 томах