свистулька
СВИСТУ́ЛЬКА, и, ж.
Те саме, що свисто́к 1.
Тепер уже нема тих ярмарків. Тих діточок, того земного раю. То я оце їм пищики роблю та й сам собі у ті свистульки граю (Л. Костенко);
У перших десятиліттях XX сторіччя на Україні в результаті надзвичайно тривалої еволюції іграшки-свистульки з'являється народна декоративна скульптура малих форм (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)