Словник української мови у 20 томах

свистуля

СВИСТУ́ЛЯ, і, ж., бот.

Багаторічна трава родини зонтичних з перистими листками і білими виїмчастими пелюстками.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. свистуля — свисту́ля іменник жіночого роду рослина  Орфографічний словник української мови
  2. свистуля — -і, ж., бот. Багаторічна трава родини зонтичних з перистими листками і білими виїмчастими пелюстками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свистуля — СВИСТУ́ЛЯ, і, ж., бот. (Conioselium Fisch). Багаторічна трава родини зонтичних з перистими листками і білими виїмчастими пелюстками.  Словник української мови в 11 томах