свитиночка
СВИТИ́НОЧКА, и, ж.
Пестл. до свити́нка.
Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі. Чого ж смутна, невесела, Заплакані очі? У латаній свитиночці, На плечах торбина (Т. Шевченко);
Мати не встигла з зати, а я в хату. Витяг борщ, наївся, накинув свитиночку-столаточку й подався (з легенди).
Словник української мови (СУМ-20)