святенність
СВЯТЕ́ННІСТЬ, ності, ж.
Те саме, що святе́нництво 2.
Характеризуючи табір ворогів, Корнійчук передає в мові шляхти її зарозумілість, презирство до простого народу, цинічну кровожерливість, святенність (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)