святенність
СВЯТЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Те саме, що святе́нництво.
Характеризуючи табір ворогів, Корнійчук передає в мові шляхти її зарозумілість, презирство до простого народу, цинічну кровожерливість, святенність (Укр.. кіномист., II, 1959, 166).
Словник української мови (СУМ-11)