святенниця
СВЯТЕ́ННИЦЯ, і, ж.
Жін. до святе́нник.
Важко було визначити, чи мали ці святенниці якийсь чернецький ранг (Ю. Смолич);
Боялися вони всіляких святенниць, які потім, у буденному житті, найчастіше виявляються особливо жорстокими та в'їдливими тиранками (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)