Словник української мови у 20 томах

святовит

СВЯТОВИ́Т.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. святовит — А, ч. У західнослов’янських слов’ян бог війни, сонця, перемоги, що зображається чотирьохголовим. Символи цього бога — ріг, сідло та меч. Дрібнішає в узвишші святовит, усіх дитячих птаство перелітне, і тільки сонця око ненаситне за смертю задивляється в зеніт. (П-2:126).  Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. Святовит — світовит, -а, ч. Язичницький бог Сонця у слов'ян, пізніше – бог родючості й війни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Святовит — Чотириликий слов'янський бог Сонця, пізніше бог війни та достатку.  Універсальний словник-енциклопедія