святокрадство
СВЯТОКРА́ДСТВО, а, с., рідко.
Те саме, що святота́тство.
Маруся не спала. Серце нило одностайним рівним болем. Мов приготовлялася до якогось неминучого злочину, до якогось доконечного [невідпірного] святокрадства (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)