святокрадство

БЛЮЗНІ́РСТВО (зневажання, опоганення чого-небудь святого, високого, глибоко шанованого), СВЯТОТА́ТСТВО книжн., СВЯТОКРА́ДСТВО рідко. Саму думку про іншу жінку Іван Іванович вважав блюзнірством (В. Гжицький); Маруся не спала.. Мов проготовлялася до якогось неминучого злочину, до якогось доконечного святокрадства (Г. Хоткевич).

СВЯТОТА́ТСТВО (образа, зневага церковної святині), БОГОХУ́ЛЬСТВО заст., СВЯТОКРА́ДСТВО рідше. — Вінчатись у церкві ми не будемо.. — Почувши це, старі Кухти здригнулись і замовкли. Приголомшені нечуваним святотатством зятя, вони не повірили навіть вухам своїм (А. Іщук).

Значення в інших словниках

1. святокрадство — святокра́дство іменник середнього роду святотатство рідко  Орфографічний словник української мови
2. святокрадство — -а, с., рідко. Те саме, що святотатство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. святокрадство — СВЯТОКРА́ДСТВО, а, с., рідко. Те саме, що святота́тство. Маруся не спала. Серце нило одностайним рівним болем. Мов приготовлялася до якогось неминучого злочину, до якогось доконечного [невідпірного] святокрадства (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
4. святокрадство — СВЯТОКРА́ДСТВО, а, с., рідко. Те саме, що святота́тство. Маруся не спала. Серце нило одностайним рівним болем. Мов приготовлялася до якогось неминучого злочину, до якогось доконечного святокрадства (Хотк., II, 1966, 131).  Словник української мови в 11 томах