святочний

СВЯТО́ЧНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що святко́вий.

Святочні дні здавалися їм задовгі (О. Кобилянська);

Ніч тиха, зоряна, тепла, святочна ніч (М. Коцюбинський);

Матвій відразу пізнав сусіда, що стояв серед хати в святочному одінні (Мирослав Ірчан);

Щось раптом заскреботіло на серці .. і святочний настрій цього вечора увірвався (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. святочний — свято́чний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. святочний — Свято́чний. Святковий. Очікувала нетерпеливо того сьвяточного дня, котрого й у наше віконце загляне сонце (Б., 1895, 10, 3); Проґрама сьвяточного вечера склада ся з двох частин (Б., 1899, 35, 3) // пол. świąteczny — святковий.  Українська літературна мова на Буковині
3. святочний — -а, -е, рідко. Те саме, що святковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. святочний — святочний святковий (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. святочний — ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо — гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм.; ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ рідше, СВЯТНИ́Й розм., ПРАЗНИКО́ВИЙ розм., СВЯТЕ́ШНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
6. святочний — СВЯТО́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що святко́вий. Святочні дні здавалися їм задовгі (Коб., II, 1956, 247); Ніч тиха, зоряна, тепла, святочна ніч (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах