святочний
СВЯТО́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що святко́вий.
Святочні дні здавалися їм задовгі (Коб., II, 1956, 247);
Ніч тиха, зоряна, тепла, святочна ніч (Коцюб., III, 1956, 412);
Матвій відразу пізнав сусіда, що стояв серед хати в святочному одінні (Ірчан, II, 1958, 307);
Щось раптом заскреботіло на серці.. і святочний настрій цього вечора увірвався (Л. Янов., І, 1959, 120).
Словник української мови (СУМ-11)