святочно

СВЯТО́ЧНО, рідко. Присл. до свято́чний.

Їхала [Катерина] селом серед святочно вбраних людей (Хотк., II, 1966, 258);

Сиві діди у чумарках святочно простували до молитви (Панч, На калин. мості, 1965, 42);

// у знач. присудк. сл.

Усім було дуже добре, усім було якось святочно на душі (Вовчок, Вибр., 1937, 93).

Значення в інших словниках

1. святочно — свято́чно прислівник святково незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. святочно — див. святково  Словник синонімів Вусика
3. святочно — рідко. Присл. до святочний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. святочно — СВЯТО́ЧНО, рідко. Присл. до свято́чний. Їхала [Катерина] селом серед святочно вбраних людей (Г. Хоткевич); Сиві діди у чумарках святочно простували до молитви (П. Панч); // у знач. пред. Усім було дуже добре, усім було якось святочно на душі (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах