святочно

СВЯТО́ЧНО, рідко.

Присл. до свято́чний.

Їхала [Катерина] селом серед святочно вбраних людей (Г. Хоткевич);

Сиві діди у чумарках святочно простували до молитви (П. Панч);

// у знач. пред.

Усім було дуже добре, усім було якось святочно на душі (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. святочно — свято́чно прислівник святково незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. святочно — див. святково  Словник синонімів Вусика
3. святочно — рідко. Присл. до святочний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. святочно — СВЯТО́ЧНО, рідко. Присл. до свято́чний. Їхала [Катерина] селом серед святочно вбраних людей (Хотк., II, 1966, 258); Сиві діди у чумарках святочно простували до молитви (Панч, На калин. мості, 1965, 42); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах