священнодійство
СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО, а, с.
1. рел. Церковний обряд; відправа, служба.
2. перен. Виконання якої-небудь справи з особливою урочистістю і поважністю, як обряду.
Бій для Васі був якимось священнодійством, ради якого башкир не давав пощади ні собі, ні своїм підлеглим (О. Гончар);
Синявін надто ревниво ставився до музики, як до священнодійства (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)