священнодіяти
СВЯЩЕННОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. рел. Здійснювати церковний обряд; відправляти, служити.
2. перен. Виконувати яку-небудь справу особливо урочисто й поважно, як обряд.
Бачу, як мати священнодіє біля перепічок.., обережно саджає на довгу дерев'яну лопату, закидає в гарячу піч (Ю. Збанацький);
Снопи зв'язувала [Килина] тугі й дебелі, складала їх на стерні, щоб трохи підсохли, а потім уже священнодіяла над полукіпками (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)