священнодіяти

СВЯЩЕННОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. рел. Здійснювати церковний обряд; відправляти, служити.

2. перен. Виконувати яку-небудь справу особливо урочисто й поважно, як обряд.

Бачу, як мати священнодіє біля перепічок.., обережно саджає на довгу дерев’яну лопату, закидає в гарячу піч (Збан., Єдина, 1959, 43);

Снопи зв’язувала [Килина] тугі й дебелі, складала їх на стерні, щоб трохи підсохли, а потім уже священнодіяла над полукіпками (Гуц., З горіха.., 1967, 141).

Значення в інших словниках

1. священнодіяти — священноді́яти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. священнодіяти — Здійснювати священнодію, обряд, богослужіння; тайнодіяти  Словник церковно-обрядової термінології
3. священнодіяти — див. працювати  Словник синонімів Вусика
4. священнодіяти — -ію, -ієш, недок. 1》 рел. Здійснювати церковний обряд; відправляти, служити. 2》 перен. Виконувати яку-небудь справу особливо урочисто й поважно, як обряд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. священнодіяти — СВЯЩЕННОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. рел. Здійснювати церковний обряд; відправляти, служити. 2. перен. Виконувати яку-небудь справу особливо урочисто й поважно, як обряд. Бачу, як мати священнодіє біля перепічок..  Словник української мови у 20 томах