священний
СВЯЩЕ́ННИЙ, а, е.
1. Пов'язаний з релігією, церквою.
Я думаю про тих мудрих людей, що ставлять церкви, монастирі й каплиці в найкращих, диких місцях: вони знають, що роблять, – вони промовляють не стільки до нас, як до живих в нас пращурів наших, що віками справляли священні грища по гаях і дібровах та палили там жертви (М. Коцюбинський);
Сухобрус був спокійний за свій священний крам і не приймав образів на ніч (І. Нечуй-Левицький);
В наш час хрестики ще зустрічаються перед прізвищами єпископів.., цим хрестиком підкреслюються їх священні звання (Ю. Мельничук);
// Який має божественну силу.
Ще один стрибок, Малушо, священний вогонь Купала очищає тіло (С. Скляренко);
// Який є предметом релігійного поклоніння.
Єгиптяни, які перші приручили цього хижака [кота], вважали його недоторканною, священною твариною (з наук.-попул. літ.);
Існували у сарматів і пережитки тотемних уявлень. Священною твариною, крім коня, вважали і оленя (з наук.-попул. літ.);
В Китаї сою вважали однією із священних культур (з наук.-попул. літ.).
2. Який ведуть, здійснюють в інтересах релігії.
Священні війни.
3. Який глибоко шанують; дорогий, заповітний.
Мир! З якою радістю повторювали це священне слово люди в перший День Перемоги (з наук.-попул. літ.);
Тася заздрила подругам, знайомим, усім людям, для яких слово “мати” було священним (Л. Дмитерко);
// у знач. ім. свяще́нне, ного, с. Те, що глибоко шанують.
Бойове товариство – це для нього священне (з публіц. літ.);
// Якого мають дотримуватися всі, обов'язковий для всіх.
[Кривоніс:] Коли на бій нас поведе? Якщо негайно, то всі повеління гетьмана для мене священні (О. Корнійчук).
4. На який не можна посягати.
5. Високий, благородний.
Та ніякі вороги не могли вбити живучого серця народного, витравити з свідомості українців священне почуття національної гордості (І. Цюпа);
Робітнича честь .. Для нас, старших людей, які пройшли робітничу школу, ці слова сповнені священного змісту (з публіц. літ.);
Слава тому, хто у огненній зливі в бій нас веде на неправду і млу, Хто нас єднає в священнім пориві і на фронтах і в тилу! (В. Сосюра);
// Особливо почесний.
Боронити Вітчизну – це священний обов'язок наш (з публіц. літ.);
// Метою якого є воля, визволення, мир і т. ін. (про боротьбу, війну тощо).
Привіт Болгарії, що пута вікові В священній боротьбі розбила вщент, навіки (М. Рильський);
За світлу працю! За права людини! Війна війні! За мир – священний бій! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)