священний —
-а, -е. 1》 Пов'язаний з релігією, церквою. || Який має божественну силу. || Який є предметом релігійного поклоніння. Священна історія — текст Біблії; предмет викладання, в основу якого покладено вивчення тексту Біблії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
священний —
СВЯЩЕ́ННИЙ, а, е. 1. Пов'язаний з релігією, церквою. Я думаю про тих мудрих людей, що ставлять церкви, монастирі й каплиці в найкращих, диких місцях: вони знають, що роблять, – вони промовляють не стільки до нас, як до живих в нас пращурів наших...
Словник української мови у 20 томах
священний —
ВИСО́КИЙ (спрямований на здійснення величної мети), БЛАГОРО́ДНИЙ, ВЕЛИ́КИЙ, СВЯТИ́Й, СВЯЩЕ́ННИЙ. Смерть його (Мічуріна) відгукнулась у серцях потомків.. тихою задумою вдячності й глибокої пошани до високого подвигу людського життя (О.
Словник синонімів української мови
священний —
Свяще́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
священний —
СВЯЩЕ́ННИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з релігією, церквою. Я думаю про тих мудрих людей, що ставлять церкви, монастирі й каплиці в найкращих, диких місцях: вони знають, що роблять, — вони промовляють не стільки до нас, як до живих в нас пращурів наших...
Словник української мови в 11 томах