священний
свяще́нний
-а, -е.
1》 Пов'язаний з релігією, церквою.
|| Який має божественну силу.
|| Який є предметом релігійного поклоніння.
Священна історія — текст Біблії; предмет викладання, в основу якого покладено вивчення тексту Біблії.
Священна книга — книжка релігійного змісту.
2》 Який ведуть, здійснюють в інтересах релігії. Священні війни.
3》 Який глибоко шанують; дорогий, заповітний.
|| у знач. ім. священне, -ного, с. Те, що глибоко шанують.
|| Якого мають дотримуватися всі, обов'язковий для всіх.
4》 На який не можна посягати.
5》 Високий, благородний.
|| Особливо почесний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови