свідкувати
СВІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого і без дод., заст.
Свідчити.
[Люцій:] Я не хотів пошкодити Руфіну, бо кожен сам про себе хай свідкує (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)СВІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого і без дод., заст.
Свідчити.
[Люцій:] Я не хотів пошкодити Руфіну, бо кожен сам про себе хай свідкує (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)