Значення в інших словниках
-
свіргун —
свіргу́н іменник чоловічого роду, істота цвіркун діал.
Орфографічний словник української мови
-
свіргун —
-а, ч., зах. Цвіркун.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
свіргун —
ЦВІРКУ́Н (комаха ряду прямокрилих, яка живе у приміщенні), СВІРГУ́Н діал., СВІ́РКА діал. З куточка десь давно цвіркун цвірчить (Б. Грінченко).
Словник синонімів української мови
-
свіргун —
СВІРГУ́Н, а́, ч., діал. Цвіркун.
Словник української мови в 11 томах
-
свіргун —
Свіргун, -на м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Словник української мови Грінченка