світилонька
СВІТИ́ЛОНЬКА, и, ж.
Пестл. до світи́лка.
[Ганна:] Ну ж, Галино, уставай, Гостей дорогих вітай, Молодого з буярами [боярами], Світилоньку із свашками! (М. Кропивницький);
Світилонька-пані, Та вечеряй же з нами, та не будь така пишна, як у саду вишня (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)