світилочка
СВІТИ́ЛОЧКА, и, ж.
Пестл. до світи́лка.
[Менша дружка, Олеся (вискакує. До Галі):] Світилочко, пишна пані! Не гордуй же ти нами, Бо як будеш гордувати, То не будем частувати (І. Нечуй-Левицький);
Як задумав горобейко женитися, Та й соловейка, А сватечок чечіточок, Світилочок – жовтобрюшок (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)