світлопровід

СВІТЛОПРОВІ́Д, у, ч., фіз.

Канал для передавання світла.

Світлопровід являє собою металеву трубку з полірованою внутрішньою поверхнею або прозорий діелектричний стержень чи нитку (волокна) і використовується в оптичних системах (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. світлопровід — світлопрові́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. світлопровід — -воду, ч., спец. Канал (нитка або пучок волокон) для передачі світла на відстань.  Великий тлумачний словник сучасної мови