світлопровід

світлопрові́д

-воду, ч., спец.

Канал (нитка або пучок волокон) для передачі світла на відстань.

Значення в інших словниках

1. світлопровід — світлопрові́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. світлопровід — СВІТЛОПРОВІ́Д, у, ч., фіз. Канал для передавання світла. Світлопровід являє собою металеву трубку з полірованою внутрішньою поверхнею або прозорий діелектричний стержень чи нитку (волокна) і використовується в оптичних системах (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах