світлотінь

СВІТЛОТІ́НЬ, і, ж.

Розподіл світлих і тіньових штрихів, плям як засіб передачі в живопису об'ємності зображуваного.

Офортні пейзажі Т. Шевченка відзначаються майстерною композиційною побудовою, широким використанням ефектів світлотіні та загальним високим рівнем професійного виконання (з наук. літ.);

// Наявність, чергування освітлених і тіньових місць у чомусь або де-небудь.

Зійшло сонце і дивними світлотінями оживило долину, дуби та в'язи, пригорок (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. світлотінь — світлоті́нь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. світлотінь — -і, ж. Розподіл світлих і тіньових штрихів як засіб передачі в живопису об'ємності зображуваного. || Наявність, чергування освітлених і тіньових місць у чомусь або де-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. світлотінь — СВІТЛОТІ́НЬ, і, ж. Розподіл світлих і тіньових штрихів, плям як засіб передачі в живопису об’ємності зображуваного. Офортні пейзажі...  Словник української мови в 11 томах
4. світлотінь — Розподіл різних за яскравістю кольорів і відтінків. Визначення пластики форми особливостями освітлення, контрастними і нюансними співвідношеннями між освітленими і затемненими її частинами.  Архітектура і монументальне мистецтво