світозорий

СВІТОЗО́РИЙ, а, е, поет.

Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло;

// перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість.

[С і н о н:] Тепер либонь ті світозорі очі сльозою пойнялись (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. світозорий — світозо́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. світозорий — -а, -е, поет. Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло. || перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. світозорий — СВІТОЗО́РИЙ, а, е, поет. Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло; // перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість. [С і н о н:] Тепер либонь ті світозорі очі сльозою пойнялись (Л. Укр., II, 1951, 315).  Словник української мови в 11 томах