Великий тлумачний словник сучасної мови

світозорий

світозо́рий

-а, -е, поет.

Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло.

|| перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. світозорий — світозо́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. світозорий — СВІТОЗО́РИЙ, а, е, поет. Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло; // перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість. [С і н о н:] Тепер либонь ті світозорі очі сльозою пойнялись (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. світозорий — СВІТОЗО́РИЙ, а, е, поет. Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло; // перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість. [С і н о н:] Тепер либонь ті світозорі очі сльозою пойнялись (Л. Укр., II, 1951, 315).  Словник української мови в 11 томах