світозорий
світозо́рий
-а, -е, поет.
Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло.
|| перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- світозорий — світозо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- світозорий — СВІТОЗО́РИЙ, а, е, поет. Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло; // перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість. [С і н о н:] Тепер либонь ті світозорі очі сльозою пойнялись (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- світозорий — СВІТОЗО́РИЙ, а, е, поет. Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло; // перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість. [С і н о н:] Тепер либонь ті світозорі очі сльозою пойнялись (Л. Укр., II, 1951, 315). Словник української мови в 11 томах