1. Орфографічний словник української мови

світозорий

світозо́рий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світозорий — -а, -е, поет. Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло. || перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. світозорий — СВІТОЗО́РИЙ, а, е, поет. Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло; // перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість. [С і н о н:] Тепер либонь ті світозорі очі сльозою пойнялись (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. світозорий — СВІТОЗО́РИЙ, а, е, поет. Осяяний яскравим світлом; який випромінює яскраве світло; // перен. Пройнятий радістю, щастям; який виявляє радість. [С і н о н:] Тепер либонь ті світозорі очі сльозою пойнялись (Л. Укр., II, 1951, 315). Словник української мови в 11 томах