світськість

СВІ́ТСЬКІСТЬ, кості, ж.

Властивість за знач. сві́тський 2.

Вельможа князь Куракін, знавець всіх таємниць світськості й придворного етикету, умів вислуховувати і монарші обурення та гнів, і зворушливі відвертості (П. Кочура).

Значення в інших словниках

1. світськість — сві́тськість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. світськість — -кості, ж. Властивість за знач. світський 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. світськість — СВІ́ТСЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. сві́тський 2. Вельможа князь Куракін, знавець всіх таємниць світськості й придворного етикету, умів вислуховувати і монарші обурення та гнів, і зворушливі відвертості (Кочура, Зол. грамота, 1960, 65).  Словник української мови в 11 томах