світськість
СВІ́ТСЬКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. сві́тський 2.
Вельможа князь Куракін, знавець всіх таємниць світськості й придворного етикету, умів вислуховувати і монарші обурення та гнів, і зворушливі відвертості (Кочура, Зол. грамота, 1960, 65).
Словник української мови (СУМ-11)